19:33 27.08.2013
Наташа Старюченко опубликовала запись

Микола Аркас (1852 (1853) — 1909). Опера "Катерина"

Микола Миколайович Аркас

(1852 (1853) – 1909)


Біографічні відомості:

Микола Миколайович Аркас (1853 — 1909) народився в Миколаєвi, там же здобув i середню освiту. Пiсля закiнчення Одеського унiверситету працював у морському мiнiстерствi, але незабаром залишив цю службу, вийшов у вiдставку i взявся за публiцистичку роботу, будучи одночасно одним з найдiяльнiших членiв «Спілки драматичних письменників».

Спецiальної музичної освiти М.Аркас, як i бiльшiсть сучасних йому українських композиторiв, не мав. Музика займала випадкове мiсце в дiяльностi М.Аркаса (до речi, дуже рiзноманiтноi — досить пригадати, що Аркас є автором одного з найбiльш популярних підручників «Iсторiя України-Русі»).

Незважаючи на це, його єдина опера „Катерина” i взагалi єдиний музично-драматичний твiр на сюжет поеми Т.Шенченка з цiєю ж назвою здобула досить широку популярнiсть не лише як перша опера на шевченкiвський текст, але, і як перша в українськiй музицi спроба створення опери характерiв.

Створення опери:

Рiвень музично культури М.Аркаса не мiг забезпечити створення повноцiнного музично-сценiчного твору на глибокий i вдалий текст поеми Шенченка, але опера «Катерина», вперше поставлена 1899 р у Москвi українською трупою М.Кропивницького, сприяла посиленню боротьби українських композиторiв за створення української опери характерiв.

Володiючи надзвичайно скромною композиторською технiкою, М.Аркас тiльки з допомогою професiйних музикантiв мiг створити свою оперу, про що свiдчить, зокрема, лист вiдомого на той час диригента П.Прибiка: „Вiдносно опери «Катерина», — пише вiн 17.12.1931 р., композиторовi П.Козицькому, — повiдомляю от що: рокiв 25 тому до мене звернувся автор її Аркас з просьбою, щоб я йому оркестрував його оперу для малого оркестру (двi флейти, два кларнети, гобой та фагот аd.lib., двi труби, двi соrni, тромбон i струнний квiнтет). Бажання його я виконав i послав йому всю оперу. Пiзнiше одержав листа вiд миколаївського диригента Зельбера (нині померлого), що: 1) всю оперу вiн грав з оркестром; 2) що партитуру для когось переписали. Мiй примiрник залишився у композитора. Я оркестрував по друкованому клавiру, де знайшов кiлька грубих помилок, якi я виправив у моїй партитурi. Ким написаний клавiр — чи ним самим, чи за чиєюсь редакцiєю — я не знаю. Менi добре вiдомо, що артист Суслов замовив також у нашого колишнього скрипаля Ванiна оркестровку «Катерини», по якiй я диригував перший акт у нас 7—8 рокiв тому»*

I все ж таки, незалежно вiд того, з ким i як писав оперу М.Аркас, її виразний мелодизм, щоправда iнодi надмiрно «осентименталений», простота викладу, вмiле використання драматичних ситуацiй зробили «Катерину» однiєю з найпопулярніших опер українського побутового театру. Музика опери звучить тепло, приваблюючи своїм безпосереднiм i щирим почутгям, але за рiвнем своєї впливової сили вона перебуває в колi абстрактної чуттєвостi, мало додаючи до характеристики образiв поеми.

Як художнiй твiр «Катерина» безсумнiвно вiдбиває долисенкiвський перiод розвитку української музики, її корiння на початку ХIХ ст., хоч вона й була написана наприкiнцi цього столiтгя. У нiй яскраво виявлене аматорське ставлення до творчої мети, i вся її музична цiннiсть грунтується переважно на не позбавленiй щиростi пiсенностi.

Клавiр був виданий 1897 р. на кошти автора. Вперше ця опера була поставлена в 1899 р. трупою М.Крушельницького в Москвi й мала великий успiх. Потiм вона виставлялася рiзними українськими трупами i звучала в багатьох мiстах України. У 1956 р. оперу “Катерина” поставили в Києвi у новiй лiтературнiй редакцiї М.Бобиря та музичнiй редакцi Г. П.Таранова. У цiй редакцiї опера була надрукована в1963 р., за якою ми й розглядаємо цей твiр.

Літературна основа опери:

Лiбрето опери “Катерина” М.Аркас написав за мотивами однойменнї поеми Т.Шевченка. Це було перше звернення до поезiї Т. Шевченка в оперному жанрi. В лiбрето введенi три новi персонажi, яких немає в поемi Шевченка: сiльський парубок Андрiй та подруги Катерини — Оксана й Одарка. Увiвши в оперу персонажа Андрiя, композитор створив таким чином “любовний трикутник”. Сiльська дiвчина Катерина кохає росiйського солдата Iвана, котрий до неї байдужий. Вiн перебував разом з москалями (солдатами) в українському селi, i вiд нього Катерина чекає дитину. Андрiй щиро, але без взаємностi кохає Катерину. Батьки Катерини пiсля того, як вона народила байстрюка (позашлюбну дитину) i зганьбила їх, виганяiоть її з дому. Блукаючи з дитиною в пошуках Івана, вона натрапила на загiн москалiв, на чолi якого “за старшого” виступає Іван. Вiн вiдмовляється впiзнати Катерину i вiдрiкається вiд сина. Катерина у вiдчаї залишає сина на зимовому шляху, а сама кидається в ставок.

У змiстi опери простежуiоться типовi для романтизму мотиви нероздiленого кохання, зради (вони наявнi i в операх iнших слов’ янських композиторiв ХIХ ст. “Гальцi” С.Монюшка, “Русалцi” О.Даргомижського та iн.). В оперi “Катерина” також передана злободенна для українського сiльського середовища ХIХ ст. така трагiчна ситуацiя, як зваблення москалями простих українських дiвчат, якi залишалися покинутими з дiтьми. З гiркотою починає свою поему Шевченко: “Кохайтеся, чорнобривi,

Та не з москалями,

Бо москалi — чужi люде,

Роблять лихо з вами”.

М.Аркас уперше в оперному жанрi прагнув розкрити трагiчну долю простої селянської дiвчини (Лисенко це зробив у камерно-вокальнiй музицi на тексти Шенченка). Жанр опери наближається до народної лірико-психологiчної побутової драми. У центрi опери образ Катерини, її особиста драма, що призвела до трагiчного кiнця.

Будова опери:

Опера складається з трьох дiй, 18 номерiв.

Перша дія — експозицiя головних дiйових осiб: Андрiя, Катерини, Івана та зав’язка дiї. Катерина дiзнається вiд Андрiя, що солдати збираються в похiд, i вона стурбована, чи не покине її коханий. Іван, обдурюючи Катерину, заспокоює її й переконує, що це буде коротка розлука, бо полк iде в похiд ненадовго.

Дует Катерини і Івана

Друга дiя — розвиток подiй, сцена Андрiя з матiр’ю й батьком Катерини i перша драматична кульмiнацiя — батьки виганяють Катерину з дому.

ІІ дія. Аріозо Батька

Третя дiя — друга драматична кульмiнацiя — вiдречення Івана вiд Катерини та їхньої дитини, що призводить до трагiчної розв’язки — самогубства Катерини.

ІІІ дія Сцена Катерини з солдатами

Драматургія опери:

18 номерiв опери є “номерами-сценами”. Серед них є монологiчнi сцени (наприклад, №1, в якому дається характеристика Андрiя як лiричного персонажа, закоханого в Катерину. Речитативний початок (наспiвна декламацiя) плавно переходить в арiозо “Недавно ще зовсiм недавно”, а пiсля невеликого речитативу — iнше арiозо: “Ми любились, ми кохались”. Великою моносценою Катерини є № 16). Серед “номерiв-сцен” є й такi, що складаються iз сольних номерiв та ансамблiв, тiльки з ансамблiв або з ансамблiв i хорiв.

Головним досягненням цього твору є його мелодизм, що проявився як в сольних номерах так і в ансамблях хорах. Не менш вагомим є й створення народного колориту (особливо у хорах 1 дії)

Образ Катерини:

Найкраще в оперi втiлений образ Катерини, що є центральним у цьому творi. Композитор розкрив цей персонаж у розвитку: вiд закоханої й на довiрливої дiвчини до зламаної горем жiнки, яка наважується на самогубство. В характеристиці її композитор здебільшого спирався на інтонації української пісні-романсу.

Перша характеристика Катерини дається в дуетi-згодi Катерини й Андрiя “Видно, час настав серцю битися” ( 3). Танцювальна мелодика з вальсовим ритмом передає безтурботний i щасливий емоцiйний стан героїв. Змiни в партiї Катерини вiдбуваються вже в 1 дії. У дуетi-дiалозi Катерини й Андрiя, коли вона довiдується про вiд”їзд Івана, в її коротких речитативних реплiках звучить недовiр’я й обурення („Що ти кажеш? де ти чув?”). Композитор використовує рух речитативної мелодії по звуках зменшеного тризвуку, що нада їй напруженостi, вiдокремлює реплiки героїні емотивними (емоцiйними) паузами. У сценi з дiвчатами в арiозо Катерини “Чи правда, дiвчата”, що має мелодику романсового типу з танцювальним ритмом, композитор передає схвильованiсть героїні. Яскравi ознаки душевного збентеження й хвилювання Катерини через можливу розлуку з коханим розкрито в дуеті Катерини й Iвана (1 дiя), у якому переважає романсовий тип мелодики. Якщо на початку дуету в партiї Катерини передана її тривога, то в кiнцi дуету, пiсля оманливих запевнень Iвана у вiрностi, вона щаслива й сповнена любовi („Не вiрю нiкому, я знову щаслива”).

З другої дiї посилюється драматизацiя образу Катерини. У сценi з батьками (ІІ дія) в арiозних фрагментах партії Катерини переданий ii розпач (“Мамо, мамо, пожалiйте!”, “Простiтъ мене, мiй батечку”, “Простiть, тату, простiть, мамо”), хоч у цiй сценi в партії Катерини композитор ще не створив справжнього драматизму. Вона базується переважно на iнтонацiях романсового типу.

Найяскравiшої драматизацiї образу Катерини М.Аркас досяг у III дiї, де цей образ набуває трагедiйних рис. Починається III дiя моносценою Катерини (16), яка має ознаки наскрiзного розвитку. Вона складається з декiлькох арiозних епiзодiв з речитативами мiж ними, пiсенного епiзоду, написаного в жанрi колискової в серединi якого є речитативний фрагмент, а завершується сцена оркестровим епiзодом, що змальовує снiгову бурю в лiсi. У цiй моносценi композитор розкрив душевну драму героїнi, доведеної до розпачу. Переживання Катерини глибоко переданi в першому арiозо „В проклятий час-годиноньку”, яке починається повторювальними iнтонацiями “стогону”, а далi композитор створив емоцiйно виразну, драматично наснажену мелодику романсового типу. Найяскравiше драматизм ситуацi передає “колискова”, звернена до сина. Катерина вирiшила покiнчити з життям i спiває колискову своїй дитинi, в якiй передана безмежна туга. Це один з найкращих сольних номерiв опери; у ньому композитор досяг простоти, щиростi й глибини у розкриттi переживань героїнi:

Психологiчно глибоко й правдиво розкрита драма героїні в останнiх двох “номерах-сценах” опери: у сценi зустрiчi Катерини з солдатами та Iваном ( 17)в заключнiй моносценi герїнi ( 18). Вдалим драматургiчним прийомом є введення в сценi №17 веселого й безтурботного хору солдатiв “То ли не берёзка, то ли не кудрява”, в якому використана росiйська народна пiсня. Вона асоцiюється з образом Івана — кривдника Катерини. Цей хор рiзко контрастує з душевною драмою героїні. У сценi зустрiчi Катерини з Іваном i його вiдречення вiд неї та дитини композитор передав наростання драматизму в її партії. У ній простежуються мікроаріозні фрагменти, декламаційні вигуки, сухий речитатив, драматично наснажена декламація. Глибокій біль переданий у благальному аріозному епізоді „Москалики, голубчики”, після якого знову звучить відчайдушна пісня солдат. У заключній сцені Катерина залишається сама. Вона ледве промовляє на одному звукові „пішли...нема”. Далі в прощанні з дитиною в аріозно-декламаційному фрагменті, який переривається паузами, композитор передає невимовний смуток.

ІІІ дія Сцена-монолог Катерини

Голосовать +11
Просмотров: 3284
Адрес записи: 
Необходимо загрузить аватар
Выразите свою индивидуальность, загрузив уникальный аватар (картинка пользователя) или выбрав наиболее подходящий из предлагаемой галереи аватаров.
Правила
закрыть

Правила публикации комментариев

Публикуя комментарии, Вы несете ответственность согласно законодательству Украины.

Запрещается:
  • публиковать комментарии, которые пропагандируют деятельность, прямо запрещенную законодательством Украины;
  • оставлять комментарии, не относящиеся непосредственно к опубликованному материалу;
  • использовать в комментариях ненормативную лексику (мат);
  • оскорблять в комментариях других посетителей, людей и организации;
  • публиковать комментарии, носящие рекламный характер;
  • использовать при написании комментария транслит (запись украинских или русских слов латинскими символами), предложения, состоящие из эрративов (например, так называемый олбанский йазыгг);
  • публиковать комментарии, целиком состоящие из заглавных букв;
  • публиковать односложные комментарии (например, «+1»).

Редакторы оставляют за собой право удалять любые комментарии, не отвечающие указанным требованиям, а при регулярном или грубом пренебрежении Правилами – блокировать пользователю доступ к Порталу. Редакторы не комментируют свои действия и не обсуждают их с пользователями.

3
Вы не подписаны на комментарии к этому материалу. Оповещать
Октябрь
пн вт ср чт пт сб вс
            01
02 03 04 05 06 07 08
09 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31

Подарки

Войти