06:32 16.11.2016
Наташа Соколенко опубликовала запись

Сергій Танєєв (1856-1915). Творчий портрет

Сергій Танєєв – Увертюра до опери «Орестея»

Сергій Танєєв (1856–1915)

Серед російських митців другої половини ХІХ – початку ХХ століття особливе місце належить Сергію Танєєву. Вражає різносторонність обдарування та масштаб його музично-громадської діяльності. В історію світової культури С.Танєєв увійшов як видатний композитор, блискучий піаніст, талановитий педагог, вчений-музикознавець, яскравий представник «московської школи».

Музична спадщина С.Танєєва порівняно невелика. У його творчому доробку важливе місце займає опера «Орестея» (за античною трагедією Есхіла); чотири симфонії (особливо значним досягненням стала Симфонія до мінор); дві кантати – «Іоанн Дамаскін» та «Після прочитання псалму»; хорова музика a capella на вірші Я.Полонського, Ф.Тютчева та ін.; більше 10 камерно-інструментальних творів (тріо, квартети, квінтети); близько 40 пісень і романсів. С.Танєєв публікував тільки ті власні твори, які вважав досконалими, а решту розглядав як технологічні завдання на шляху оволодіння композиторською майстерністю.

С.Танєєв відзначався широтою інтересів та енциклопедичністю знань: він захоплювався літературою, досконало знав декілька мов, зокрема мову есперанто, вивчав історію Росії та епохи античності, цікавився проблемами філософії й мистецтва. Непересічна творча постать композитора вражала не тільки широкою ерудицією, а й високими морально-етичними принципами – чесністю, щирістю, вимогливістю, перш за все, до самого себе. Не випадково, сучасники називали його «музичною совістю Москви».

Сергій Танєєв народився у 1856 році в дворянській сім'ї. Його дитинство пов’язане зі старовинним російським містом – Володимиром. Батько майбутнього композитора, який закінчив Московський університет, був музикантом-любителем, грав на скрипці й флейті. Мати хлопчика відзначалась щирістю, добротою та розумом. Вона прагнула створити сприятливі умови для всебічного розвитку художніх та наукових інтересів своїх дітей. Багато часу Сергій проводив у бібліотеці батька та захоплено читав книги з різних галузей знань.

Виняткове обдарування майбутнього композитора проявилося у ранньому віці. У 1866 році сім'я переїхала до Москви і С.Танєєв розпочав навчання у щойно відкритій Московській консерваторії. На формування творчої постаті молодого музиканта великий вплив мали його вчителі: під керівництвом Петра Чайковського він оволодівав технікою композиції (згодом їх стосунки переросли в міцну дружбу), а фортепіано вивчав у класі Миколи Рубінштейна. У своїх записах С.Танєєв зазначав, що хоче стати освіченою людиною і досягти цього систематичною та наполегливою працею.

У 1875 році дев’ятнадцятирічний юнак став першим випускником консерваторії, який отримав Велику золоту медаль. Згодом С.Танєєв здійснив численні подорожі за кордон. Знайомство з досягненнями європейської культури, спілкування в Парижі з видатними діячами літератури та музичного мистецтва (О.Тургенєв, О.Салтиков-Щедрін, Г.Флобер, Е.Золя, П.Віардо, Ш.Гуно, К.Сен-Санс. С.Франк) – все це спонукало до поглиблення знань. Завдяки неперервному процесу самовдосконалення С.Танєєв став одним з найосвіченіших людей свого часу.

Як піаніст, російський музикант неодноразово виступав з сольними концертами, пропагуючи кращі зразки світової фортепіанної літератури. У його репертуарі були твори Л.Бетховена, Й.Брамса, П.Чайковського. Гра С.Танєєва привертала увагу глибоким розкриттям авторського задуму, яскравим темпераментом, технічною досконалістю. Також він був чудовим ансамблістом та співпрацював з прославленими віртуозами-скрипалями – Леопольдом Ауером та Генріком Венявським.

У 1878 році розпочалась педагогічна та наукова робота С.Танєєва у Московській консерваторії. Протягом майже сорокарічного періоду він виховав плеяду талановитих музикантів. Серед танєєвських учнів – Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін, Микола Метнер, Рейнгольд Глієр, Олександр Гречанінов, Болеслав Яворський, Микола Ладухін, Захарій Паліашвілі. С.Танєєв не тільки давав ґрунтовні знання, а й користувався незаперечним авторитетом, був яскравим прикладом вірного служіння високому мистецтву.

Протягом декількох років С.Танєєв очолював Московську консерваторію та сприяв розквіту цього навчального закладу. За його сприянням у 1878 році відбулась перша постановка опери П.Чайковського «Євгеній Онєгін» у виконанні студентської молоді консерваторії. Яскравою подією в житті С.Танєєва стала подорож на Кавказ у 1885 році. Російський музикант із захопленням слухав та записував пісні й танці кавказьких народів.

Розквіт творчості композитора припадає на 90-і роки, коли він залишив посаду директора консерваторії. У цей період С.Танєєв створює Симфонію до-мінор та оперу «Орестея», прем’єра якої з успіхом відбулася в 1895 році на сцені петербурзького Маріїнського театру. С.Танєєв підтримував дружні стосунки з багатьма видатними діячами культури Росії кінця ХІХ – початку ХХ століть, в тому числі, з представниками «петербурзької школи» – М.Римським-Корсаковим, О.Глазуновим. Активна громадянська позиція композитора яскраво проявилась під час російської революції 1905 року. Незважаючи на те, що композитор був далекий від політики, він на знак протесту проти репресій щодо страйкуючих студентів залишив консерваторію. В останні роки життя С.Танєєв відновив концертну діяльність в Росії та за кордоном. У 1915 році на похоронах О.Скрябіна важко захворів і через два місяці помер.

Окремої уваги заслуговують наукові інтереси С.Танєєва, пов’язані з дослідженням музики різних епох: поліфонії строгого стилю (Дж.Палестріна, О.Лассо), майстрів епохи бароко (Й.С.Бах, Г.Ф.Гендель), віденської класичної школи (В.А.Моцарт, Л.Бетховен), композиторів-романтиків (П.Чайковський). Російський вчений створив дві фундаментальні праці – «Рухомий контрапункт строгого письма» і «Вчення про канон». У власній творчості композитор активно використовував поліфонію, експериментував з музичним матеріалом, майстерно поєднував різні теми. Загалом, С.Танєєв вважав, що російська музика повинна оволодіти складними європейськими жанрами і формами, передусім, поліфонічними.

Високий інтелектуалізм, притаманний творчій постаті С.Танєєва, визначив образний зміст його музики. В центрі уваги композитора – філософські роздуми про життя і смерть, добро і зло, напружені пошуки істини та краси в складному й суперечливому світі. Кращі твори С.Танєєва відзначаються високою ідейністю та глибиною філософських концепцій. Не випадково, композитор звертався до «вічних тем», біблійно-міфологічних сюжетів. Він правдиво розкрив внутрішній світ людини, психологію її душі. Хоча любовна лірика у творчому доробку митця займає скромне місце.

С.Танєєв за стилем – неокласик, який прагнув підсумувати досягнення й традиції різних епох – бароко, класицизму, романтизму. Можна провести певні паралелі між творчістю російського композитора та музикою Й.Брамса, С.Франка, М.Регера. С.Танєєв часто звертався до циклічних форм, використовував принципи сонатності й монотематизму.

Творчість С.Танєєва – яскрава сторінка російської музичної культури другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

 
06:21 16.11.2016
Наташа Соколенко опубликовала запись

НОТЫ. You go to my head (Haven Gillespie / J. Fred Coots) — Martina Marana Quinteto

You Go To My Head

You go to my head
And you linger like a haunting refrain
And I find you spinning round in my brain
Like the bubbles in a glass of champagne

You go to my head
Like a sip of sparkling burgundy brew
And I find the very mention of you
Like the kicker in a julep or two

The thrill of the thought
That you might give a thought to my plea, cast a spell over me
Still I say to myself get a hold of yourself
Can't you see that it never can be?

You go to my head
With a smile that makes my temperature rise
Like a summer with a thousand Julys
You intoxicate my soul with your eyes

Though I'm certain that this heart of mine
Hasn't a ghost of a chance in this crazy romance
You go to my head
You go to my head

 
06:17 16.11.2016
Наташа Соколенко опубликовала запись

НОТЫ. Rurouni Kenshin — Her Most Beautiful Smile

«Rurouni Kenshin» (яп. るろうに剣心 -明治剣客浪漫譚- Руро:ни Кэнсин Мэйдзи кэнкаку романтан, «Бродяга Кэнсин: романтическое сказание о мечнике эпохи Мэйдзи») — манга, придуманная и нарисованная мангакой Нобухиро Вацуки. Её действие происходит в Японии, через несколько лет после реставрации Мэйдзи, произошедшей в 1868 году. Манга рассказывает о приключениях бродячего воина Химуры Кэнсина, странствующего по Японии и предлагающего помощь и защиту нуждающимся людям.

Для анимационного фильма использовались работы композитора Таро Ивасиро.


Читать далее...

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Ноябрь 2016
пн вт ср чт пт сб вс
  01 02 03 04 05 06
07 08 09 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30

Подарки

Войти