06:18 11.11.2016
Наташа Соколенко опубликовала запись

Клод Дебюссі. Симфонічна творчість. Оркестрова сюїта "Ноктюрни"

«Хмарини», «Свята», «Сирени».

К.Дебюссі. Симфонічна творчість. Сюїта «Ноктюрни»

Симфонічна творчість К.Дебюссі порівняно невелика: це прелюд «Післяполуденний відпочинок фавна», оркестрові сюїти «Ноктюрни», «Море», «Образи» (друга частина циклу – прославлена «Іберія»). Якщо композитори-романтики розвивали традиції бетховенського симфонізму, то К.Дебюссі пройшов поза його впливом. Філософська глибина, актуальність проблематики, висока ідейність, масштабність форм, гостра конфліктність, психологізм, напружений симфонічний розвиток – всі ці риси відсутні у творчості К.Дебюссі. Французького митця більше приваблювали картини природи, жанрово-побутові сцени, казково-фантастичні персонажі. Образний зміст симфонічної музики К.Дебюссі значно поступається творчості попередників. Натомість, привертає увагу своєю поетичністю, барвистістю, тонкою градацією відтінків.

К.Дебюссі відмовився від циклічної симфонії та жанру симфонічної поеми. Він звернувся до програмної оркестрової сюїти, що складається з невеликих самостійних п’єс, контрастних за характером. Замість сонатності – тричастинна форма із видозміненою репризою. Замість принципів монотематизму – калейдоскопічне чергування тематичних елементів. Замість активного мотивно-секвенційного розвитку – варіантно-варіаційне «оновлення» музичного матеріалу завдяки зміні ладогармонічної мови, фактури, тембру.

Композитор віддає перевагу «чистим тембрам». Звертає на себе увагу велика кількість інструментальних соло, зростання ролі духових та ударних, зменшення функції струнних. З’являються нові інструменти (античні тарілочки), незвичні поєднання тембрів (струнні, флейта, арфа), цікаві прийоми гри (флажолети, сурдини). К.Дебюссі відмовляється від масивності пізньоромантичного оркестру. Його оркестр приваблює своєю камерністю, персоніфікацією тембрів, деталізованістю штрихів.

Оркестрова сюїта «Ноктюрни» (1896) – це програмний твір, що складається з трьох самостійних п’єс: «Хмарини», «Свята», «Сирени». Крайні частини – яскраві зразки музичного пейзажу; середня – барвиста жанрово-побутова сцена. Образний зміст «Ноктюрнів» викликає асоціації з творчістю художників-імпресіоністів.

В «Хмаринах» композитор створює картину вечірнього неба: хмарки різних форм та відтінків повільно пливуть й розчиняються вдалині. Тонка гра «світло-тіні», м'які переходи від однієї «барви» до іншої, статичність музичного матеріалу, камерний тип письма – ось основні риси першої частини сюїти.

Твір розпочинається «тихим» награванням кларнетів і фаготів. Плавний одноманітний ритм з чергуванням паралельних квінт і терцій нагадує колискову. Другий елемент теми – більш виразна мелодична фраза англійського ріжка. Її доповнюють витримані звуки скрипок та «тихий» гул литавр, як відгомін далекої грози. Це основний музичний образ І частини. Цікаво, що композитор свідомо відмовляється від «рельєфного» тематизму й підкреслює виразову роль «фону».

Друге проведення теми звучить у струнних в колоритній гармонізації (ланцюжок нонакордів, тризвуків різних тональностей, акордів з пропущеними терціями). І тільки мотив англійського ріжка незмінно повторюється на фоні «шелесту» divisi скрипок та «тринонових» ходів басів і валторн.

В середньому розділі «Хмарин» з'являється нова тема. Це прозора і ніжна пентатонічна мелодія у флейти й арфи, що звучить на фоні витриманого акорду струнних. Виникає асоціація з переливчастим «мерехтінням» крапельок роси на сонці. Дзвінкі тембри доповнює поетичне скрипкове соло. Композитор немов милується «грою» барв, насолоджується красою оточуючого світу природи. В репризі І частини чути окремі фрагменти попередніх тем і музика поступово «згасає» на ppp…

«Свята» – яскрава, життєрадісна народно-жанрова сцена. К.Дебюссі змальовує велелюдний натовп, народне гуляння в Булонському парку під Парижем. Музика крайніх розділів привертає увагу нестримним рухом та запальною енергією. Середній розділ – це блискучий, ефектний хід воєнного оркестру. Таким чином, композитор співставляє два музичні образи – стрімкий танець в дусі тарантели та енергійний, урочистий марш.

У вступі звучать закличні кварто-квінтові співзвуччя в чіткому, енергійному ритмі. На їх фоні з'являється легка грайлива танцювальна тема в розмірі 6/8. Вона звучить у різних інструментів та збагачується ладогармонічними барвами (дорійський, міксолідійський, цілотоновий лад, нонакорди). Блискучі фанфари мідних чергуються з ефектним глісандо арф та скерцозним staccato дерев'яних духових. Як в калейдоскопі швидко змінюються одна одну різні «картинки»: жалібний мотив гобоя, грайлива тема кларнета і фагота, лірична мелодія гобоя та англійського ріжка. Раптом веселощі перериваються багатозначною паузою.

Середній розділ різко контрастує попередній музиці: на фоні органного пункту в басу та чіткої ритмічної пульсації звучать фанфари засурдинених труб. Виникають асоціації з віддаленими кроками гвардійців, які наближаються. Поступово підключаються нові інструменти, наростає динаміка, ущільнюється фактура. У кульмінації маршова тема звучить у всього оркестру (за участі мідних) на ff і супроводжується бурхливими пасажами струнних. В репризі знову відновлюється нестримний танцювальних рух, проте він поступово «віддаляється».

«Сирени» – третя частина «Ноктюрнів» – знову пов’язана з образом природи. Це картина моря в місячну ніч та характеристика казково-фантастичних красунь. Згідно античної міфології, вони зачаровують подорожуючих своїм спокусливим голосом. Композитор використовує елементи звукозображальності та вводить до партитури парію жіночого хору mormorando (спів закритим ротом).

В першому розділі «Сирен» автор майстерно відтворює атмосферу морського пейзажу: дзюрчання та плескіт хвиль, тонку «гру» світло-тіні поверхні води. Звертає на себе увагу складне плетиво фігурацій, поліритмічне поєднання голосів струнних, дерев'яних, арф. Особливо виділяється хроматичний мотив англійського ріжка, сповнений стриманої експресії й томління.

Другий розділ оркестрової п’єси – дивовижний «спів сирен». Їх голос немов звучить з глибини моря, що переливається різноманітними барвами. Своєрідність плавної, хвилеподібної теми полягає в поєднанні лідійського та міксолідійського ладів (#IV; bVII). Як і в попередніх частинах сюїти музика поступово стихає…

«Ноктюрни» К.Дебюссі, поряд з «Післяполуденним відпочинком фавна» – класичний зразок музичного імпресіонізму.

 
06:07 11.11.2016
Наташа Соколенко опубликовала запись

НОТЫ. INXS — Need You Tonight (Нужна мне этой ночью)

INXSавстралийская рок-группа, образованная 16 августа 1977 года в Сиднее, первоначально играла смесь фанк-рока, ска и регги.

Kick — шестой студийный альбом австралийской рок-группы INXS, вышедший 19 октября 1987 года. На сегодняшний день это наиболее успешный альбом группы, получивший платиновый статус 6 раз.

Это оптимистичный, уверенный альбом, четыре сингла с которого, «Need You Tonight», «Devil Inside», «New Sensation» и «Never Tear Us Apart», попали в десятку Billboard Hot 100.


Читать далее...

 
06:00 11.11.2016
Наташа Соколенко опубликовала запись

НОТЫ. The Nearness of You — Hoagy Carmichael

Хо́ги Кармайкл (англ. Howard Hoagland "Hoagy" Carmichael, 22 ноября 1899, Блумингтон — 27 декабря 1981, Ранчо-Мираж[en]) — американский композитор-песенник, дирижёр и киноактёр. Наиболее известен как автор песен «Stardust» (стихи М. Пэриша), «Georgia on My Mind» (стихи С. Горрелла) и «The Nearness of You» (англ.)русск. (стихи Н. Уошингтона), которые стали популярными джазовыми стандартами.

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
Ноябрь 2016
пн вт ср чт пт сб вс
  01 02 03 04 05 06
07 08 09 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30

Подарки

Войти